Юристи радять: як не натрапити на «підводні камені» в закупівлях

 

Юридичні неточності можуть завдати чимало клопоту замовникам і постачальникам публічних закупівель, але ми тут, щоб допомогти вам розібратись навіть у тих ситуаціях, де легко загубитись. І традиційно команда юристів SmartTender дає відповіді на питання, які найбільше хвилюють користувачів майданчика. 

• • Коли починати відлік строку на укладення угоди з переможцем?
  • Як діяти, коли постачальник вказує нульову ціну за товар?
  • В яких закупівлях обов’язкова локалізація?
  • Чи можна приховати аналогічний договір?
  • В яких випадках вимога щодо локалізації обов’язкова в оборонних закупівлях?

Якщо хоча б на одне з цих питань у вас немає точної відповіді, тоді мерщій читати матеріал!

 

1. Коли починати відлік строку на укладення договору у запиті пропозицій постачальника?

Досвідчені учасники знають: у державних закупівлях важливий кожен день, а от коли саме починається відлік строку укладення угоди — питання не таке очевидне.

 

Згідно з п. 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою КМУ від 14 вересня 2020 р. №822 (надалі — Порядок), замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. Оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель, і постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, визначається переможцем відбору. Замовник на цьому етапі не розглядає пропозицію постачальника та не приймає жодного рішення про визначення переможця чи намір укласти договір, оскільки кваліфікацію постачальників уже здійснив адміністратор електронного каталогу, а оцінку — електронна система закупівель. 

 

 

Відповідно до п. 62 Порядку, електронною системою закупівель у день визначення постачальника переможцем відбору надсилається повідомлення про визначення переможця відбору із зазначенням його найменування та місцезнаходження. Відлік п’яти календарних днів на укладення договору починається з наступного дня, що слідує за цією подією.  

 

2. Що робити, якщо постачальник вказав нульову ціну за одиницю товару?

У 2025 році ДП «Прозорро» додало технічне обмеження, яке не дозволяє подати пропозицію без зазначення ціни. Проте деякі підприємці обходять систему, вказуючи вартість у 0 грн. Як діяти замовнику, якщо такий постачальник стане переможцем?

 

 

Отже, замовник зобов’язаний прийняти таку пропозицію переможця, що породжує наступну проблему: відповідно до абз. 3 п. 66 Порядку, умови договору не можуть відрізнятися від умов пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. Оскільки ціна за одиницю товару є частиною пропозиції постачальника, а вона в нас, нагадуємо, дорівнює нулю, отже така ж ціна має бути перенесена у договір. Очевидно, що такий договір міститиме помилку, яка унеможливлює його виконання. Виправити це непросто, адже внесення змін до істотних умов договору, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників, можливе лише у випадках, передбачених п. 19 Особливостей. 

 

 

Тож помилка, допущена постачальником на етапі подання пропозиції, тягне за собою низку наступних порушень, інструментів для виправлення яких у сторін немає. Тому у такій ситуації сторонам варто виважено приймати рішення щодо доцільності укладання такого договору. Найкращим варіантом є визнання переможцем відбору своєї помилки та письмова відмова від укладення договору або не підписання його у визначений строк, адже вимагати укладення договору, незважаючи на помилку, є зловживанням своїм правом. 

 

Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами».

 

3. Локалізація у закупівлях: коли вона обов’язкова?

Вимога щодо локалізації стосується не всіх закупівель, а лише товарів, перелічених у Законі. А що ж робити, якщо предмет закупівлі не підлягає локалізації, а замовник все одно вимагає відповідні документи? Тут потрібно увімкнути всю юридичну майстерність та озброїтись наступними фактами: 

 

 

Якщо учасник на етапі подання пропозиції встановив, що закупівля не підпадає під вищевказані критерії, а замовник вимагає надати підтвердження ступеня локалізації — радимо оскаржувати таку вимогу до Антимонопольного комітету.

Якщо ж строк на оскарження умов тендерної документації минув, і ніхто з учасників не оскаржив таку вимогу, потрібно подати у складі тендерної пропозиції лист-роз’яснення в довільній формі, зазначивши в ньому підстави ненадання документів з посиланням на законодавство.

 

Пам’ятайте: відсутність документів, не передбачених законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

 

4. Чи можна приховати аналогічний договір, посилаючись на конфіденційність?

Аналогічний договір — один із ключових документів для підтвердження кваліфікації учасника. Але чи можна його зробити конфіденційним?

Одразу наголошуємо: повністю приховати аналогічний договір не можна, але є можливість приховати окремі деталі, якщо це не впливає на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям. Розповідаємо, чому так: 

 

 

Зважаючи на те, що аналогічний договір підтверджує відповідність учасника процедури кваліфікаційним критеріям, учасник може частково «приховати» деякі його умови (вартість договору, персональні дані контрагента, місце поставки), які не впливають на підтвердження досвіду, за умови, що учасник обґрунтував конфіденційність деяких його положень.

 

Якщо учасник повністю приховає аналогічний договір від замовника — його пропозиція буде відхилена на підставі абз. 6 пп. 1 п. 44 Особливостей. 

 

5. Локалізація в оборонних закупівлях: особливості

Вимоги щодо локалізації у держзакупівлях можуть відрізнятися залежно від типу торгів. Особливо багато питань виникає в оборонних закупівлях, де деякі замовники вимагають підтвердження ступеня локалізації товару, навіть якщо цього не передбачає Закон. Тож розбираємося, коли ця вимога обов’язкова, а коли її можна оскаржити.

 

Постановою КМУ №363 від 03.03.2021 року визначено перелік державних замовників у сфері оборони, які можуть не застосовувати вимоги локалізації при закупівлі товарів, призначених для виконання бойових завдань. До них належать:

• • Міністерство оборони;
  • Служба безпеки України;
  • Служба зовнішньої розвідки;
  • Адміністрація Державної прикордонної служби;
  • Національна гвардія; 
  • Національна поліція тощо.

 

Однак іноді замовники у сфері оборони вказують вимогу про локалізацію товару. З чим це пов’язано? Якщо замовник не доведе, що закупівля спрямована на забезпечення підрозділів, які виконують бойові завдання, то його торги регулюються Постановою №1178, та до них застосовуються вимоги про локалізацію.

 

Подібна правова позиція зазначена у висновку моніторингу ДАСУ по закупівлі UA-2023-08-24-004831-a. 

 

 

У будь-якому випадку важливо детально вивчити тендерну документацію замовника, оскільки неправомірне застосування локалізації може стати причиною оскарження в АМКУ.

 

Було корисно?

Зберігайте ці відповіді, щоб завжди мати їх під рукою. А ще більше компетентних порад — шукайте у наступних статтях.

 

Якщо ж вам потрібен комплексний супровід від юристів, які знають всі тонкощі закупівель, — не зволікайте! Заповніть коротку форму, і наша команда зв’яжеться з вами максимально швидко, щоб допомогти розібратися в усіх нюансах.

 

---

 

Не гайте часу: юридична допомога — це саме той пазл, якого не вистачає для вашого успіху в публічних закупівлях.