Василь Задворний Prozorro 2.0

Чи відбудеться в умовах карантину перехід до нової редакції Закону «Про публічні закупівлі»? Чи все готове до переходу? Наскільки система закупівель адаптована до віддаленої роботи? Як відбуватиметься робота у Prozorro після оновлення? Про все це та багато іншого — читайте у нашому ексклюзивному інтерв’ю генерального директора ДП «Прозорро» Василя Задворного.

Чи вплине карантин на перехід до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі».

Можу сказати, що наявна ситуація з епідемією на строки впровадження законів точно не вплине. По-перше, ми не дарма будували систему так, щоби вона одразу була максимально електронізованою. Відповідно віддалена робота або концепція «тендер на дивані» — це саме те, що дозволяє продовжувати працювати у таких умовах. Це добра нагода перевірити стійкість системи. Тому я не бачу перешкод для роботи замовників чи постачальників у нових умовах.

А по-друге, якщо говорити про підготовку до запуску роботи за новим законодавством, то ДП «Прозорро» — це така сучасна IT-компанія. І вся інфраструктура одразу ж будувалась таким чином, аби люди могли працювати взагалі з будь-якої точки світу. Віддалені мітинги — це норма для нас, а робота з тестовими даними завжди здійснюється віддалено.

Звичайно, ще й зараз адміністратори під час вивантаження оновлень системи у продуктив виїжджають до офісу, тому що там захищений сервер відповідно до вимог до КСЗІ, а ми маємо відповідати цим вимогам. Але все інше здійснюється онлайн, навіть увесь наш call-центр працює з дому. Були б можливі затримки із нормативним забезпеченням, але ми бачимо, що Кабінет Міністрів України працює достатньо активно, аби жодних перепон з його сторони не було.

Василь Задворний Prozorro 2.0

Тому я не бачу жодних причин для перенесення строків запуску у дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі». Насправді вже зараз у продуктивне середовище внесений основний обсяг змін. Тобто система Prozorro станом на зараз на 80% готова до реалізації реформи, все вже є і 19 квітня ми просто увімкнемо функціонал й перейдемо у новий стан.

Майданчики протестовані і теж готові, сценарії затверджені. А для постачальників карантин — це нові можливості. Зараз збільшились обсяги медичних закупівель, а в умовах пов’язаного з епідемією сповільнення економіки державні тендери залишаться тихою гаванню.

Чи прогнозуєте ви перенавантаження одразу ж після запуску та які заходи проти цього здійснюєте?

Суттєвого збільшення навантаження ми не очікуємо, тому що насправді ми інфраструктуру готуємо і до цього також. І кількість користувачів й загальне навантаження не збільшаться удвічі. З іншого боку звичайно перші тижні старту оновленої системи будуть буремними. Точно будуть непорозуміння і випадки, коли незрозуміло, як щось зробити.

Ми до цього готуємось і технологічно, і у плані підготовки матеріалів — розповсюджуємо їх через інфобокс. Також ми готуємось і психологічно, нагадуючи собі, що перші 2-3 тижні — це точно буде, як кажуть наші розробники, babysitting. Потрібно буде слідкувати, щоб все правильно працювало.

Наскільки зараз державні закупівельники готові до переходу від тендерних комітетів до уповноважених осіб?

Насправді Закон не вводить поняття уповноваженої особу як щось абсолютно нове. Багато замовників уже користувались цим підходом до організації закупівельного процесу. Закон не вимагає обов’язкової сертифікації уповноважених осіб до 1 січня 2022 року, тому часу вдосталь і з цим також не буде проблем.

Дійсно, одна з найбільших складностей, яка тут може взагалі виникнути — психологічна. Тому що уповноважена особа — це концентрована персональна відповідальність замість відповідальності колективної, як у тендерного комітету. І на мою думку це — єдине, з чим можуть виникнути проблеми.

Василь Задворний Prozorro 2.0

В усьому іншому я не бачу приводів для побоювань. Ба більше — закупівлі, де уповноважена особа обов’язкова, а саме спрощені, і так зазвичай здійснюються під контролем 1-2 осіб, а тендерні комітети для цього ніхто не збирає.

Тому це скоріше додатковий стимул для професіоналізації цією галузі. Я прекрасно розумію, що переважна частина закупівельників можуть і досі не бути вмотивованим це робити і не приділяти цьому уваги. Але у перспективі публічні закупівлі на користь державі мають проводитись професійно. І це не дуже правильна історія, коли ми збираємо людей з іншими функціональними обов’язками — юристів, економістів, бухгалтерів — і кажемо: «ось вам ще додаткове навантаження, вивчайте законодавство у сфері закупівель і відповідайте за те, як витрачаються гроші громадян».

Тобто я вважаю це одним із правильних, хоча і складних у реалізації кроків. Правильні речі завжди робити важче, ніж неправильні. Зарядку зранку робити важче, ніж не робити. Займатись спортом важче, ніж вести нездоровий спосіб життя. Бо це правильні речі, які потребують додаткових зусиль.

Які розміри за подання скарги до Антимонопольного комітету України все ж будуть прийняті з 19 квітня 2020 року?

Коли ми говоримо про скарги до АМКУ, то важливо розуміти, що основна ідея змін, які регулюються законом відповідно постановою КМУ, полягає в тому, щоб зробити оскарження доступним для всіх. Який набір проблем системи оскарження існує у поточній реалізації?

Скарги коштують грошей і ця сума не залежить від того, на який тендер ви скаржитесь: із бюджетом у мільйони чи навіть мільярди гривень, є і такі у системі, або ж із бюджетом у 300 тисяч гривень. В обох випадках скарга коштуватиме вам 5 000 грн, якщо закуповуються товари чи послуги, або 15 000 гривень — якщо закуповуються роботи.

Це призводить до того, що на порушення у «дешевих» тендерах ніхто не скаржиться. Коли у вас тендер на 300 тисяч гривень, а очікуваний прибуток не перевищує, скажімо, 30 тисяч гривень, то віддати 5-15 тисяч за скаргу готові не всі. А от якщо тендер на кілька мільйонів, то скарги можна слати дуже активно — а це 3 робочі дні Колегії АМКУ. За цей період часу перевіряється, чи правильно скарга оформлена, чи вона оплачена тощо. Тобто з’являється можливість впливати на замовника і відтерміновувати закупівлі на достатньо великі строки.

Василь Задворний Prozorro 2.0

П’ять скарг — це вже півмісяця відтермінування. А якщо врахувати, що у нас замовники часто оголошують закупівлі в останній момент, то це реально суттєвий важіль впливу. Статистично видно, що кількість скарг на дорогі закупівлі значно перевищує аналогічну цифру у більш дешевих тендерах. Ба більше, на дорогих закупівлях статистично у три рази частіше скарги відкликаються з АМКУ, що є непрямим свідченням їхнього використання для здійснення тиску на замовників, а не для захисту власних інтересів.

Тому основне наше завдання — з одного боку зробити оскарження доступним для всіх, а з іншого — зменшити стимули для зловживання скаргами у якості важелів впливу. Що для цього зроблено:

1. Вартість скарги залежатиме від очікуваної вартості у тендері, відсотково із граничними межами й диференційовано у залежності від предмета оскарження:
  1. 1. 0,3% — за скарги на умови тендерної документації;
    2. 0,6% — за скарги на рішення замовника.
2. Оплата здійснюватиметься онлайн, а скаргу не прийматимуть до зарахування коштів. Це важливо тому, що оплата зараз здійснюється у банку, після чого платіжка підвантажується до системи, а АМКУ перевіряє, чи надійшли кошти Казначейству. Помилка на будь-якому етапі цієї складної схеми означала, що скаргу не приймуть до розгляду.
3. У разі задоволення скарги АМКУ гроші повертатимуться. Якщо ви бачите, що ваші права дійсно порушені, а також впевнені і зацікавлені у їх успішному захисті, то ви майже нічого не втрачаєте. А от якщо ви хочете просто затримати закупівлю чи недостатньо витратили часу, щоб розібратись у питанні, то ймовірність повернення коштів буде вкрай низькою.

І тут не можна не згадати про ще одну проблему для АМКУ: кількість скарг на публічні закупівлі в Україні є чи не найбільшою у Європі, як відсотково, так і у абсолютному вимірюванні. Щороку це 9-10 тисяч скарг, розгляд яких триває по 15-20 днів. Для порівняння в Іспанії на це витрачають 60 днів, а у США — до 100 днів. Тобто швидкість дуже висока. На жаль, при цьому скарги близько половини скаржників не були задоволені. І частково це відбувається через низьку якість підготовки скарг — вони пишуться, наче коментарі у Facebook.

Василь Задворний Prozorro 2.0

Ми розуміємо, що у великому тендері написати скаргу набагато простіше. Це забирає час Колегії Антимонопольного комітету і створює негативне враження про механізми захисту прав постачальника. АМКУ не може прийняти скаргу до розгляду і подумати замість скаржника, виявляючи порушення справедливості. Для успіху потрібно, як і у будь-якому іншому квазісудовому органі, прямо писати, яким чином і які права були порушені відповідно до яких положень законодавства і тендерної документації.

Ми сподіваємось, що диференційований підхід стимулюватиме і постачальників більш уважно ставитись до власних скарг. Цьогоріч ми плануємо перевести процес подання скарги повністю у електронну форму у машинозчитуваному форматі заповнення полів. А також — віддалену участь у розглядах, аби фізично приїжджати до Києва не було обов’язково. І це не пов’язане із карантином, оскільки й без нього з урахуванням переносів розгляду скарг постачальникам з регіонів дуже незручно приїздити для захисту своїх прав до столиці. Потрібно вирішити лише питання ідентифікації особи у таких відеозасіданнях.

Питання з області фантастики: чи можливо автоматизувати систему оскарження у Prozorro за рахунок використання машинного навчання і BigData-аналізу?

Це насправді не фантастика і таке питання піднімали колеги з Антимонопольного комітету України. Але, якщо говорити про цифрове судочинство, то тут потрібно пам’ятати три важливі речі:

1. Відповідно до емпіричного правила штучний інтелект гарно вирішує ті завдання, на які людині потрібні секунди, не дуже гарно ті, на які людині потрібні хвилини, й дуже погано — ті, на які людині потрібні години. Тобто, з розпізнаванням обличчя чи аналізом тональності тексту він впорається ще нормально, із логічними задачами — вже не дуже, а ось з глибинним аналізом поки є проблеми.
2. Для того, щоб застосовувати штучний інтелект, потрібно справді великі обсяги інформації проаналізувати. Що це значить у розрізі логіки функціонування АМКУ? Найпростіші кейси IT-justice дійсно можна вирішувати автоматично (приміром, виписування штрафу за перевищення швидкості), але у системі оскарження таких кейсів мінімум.
3. Для того, аби запровадити автоматизований аналіз даних зі скарг, нам потрібно спочатку всі скарги, рішення та інші документи з цього процесу конвертувати на машинозчитувані поля. І лише після накопичення достатніх обсягів можна буде переходити до використання машинного навчання.

Якщо все буде іти за планом, то на кінець 2020 року має вже бути накопичена достатня кількість інформації для того, аби почати роботи за цим напрямом. Проте поки що я б не розраховував, що робот зовсім скоро прийматиме усі рішення за скаргами у Prozorro. Хоча ця ідея дуже для нас всіх цікава і з різних причин знаходить чималу підтримку в населення.

Як вплинуть на учасників нові кваліфікаційні критерії та можливість подавати пропозиції від об’єднань?

На мою думку, нові кваліфікаційні критерії більше впливають не на учасників, а на замовників, даючи їм можливість точніше виписати вимоги до потенційних постачальників товарів, послуг чи робіт. Ми не очікуємо тут серйозних змін ані в бік більшої, ані в бік меншої дискримінації. Скоріше з’явиться можливість точково описувати очікування замовника.

Василь Задворний Prozorro 2.0

А якщо говорити про можливість подавати пропозиції від об’єднань, то це — суттєвий крок і одна з вимог щодо гармонізації закупівельного законодавства України та ЄС, а також можливість надати невеликим компаніям входити до об’єднань і отримувати більші контракти. Тому ми насправді очікуємо, що ця норма посилить конкуренцію і збільшить рівень залучення малого бізнесу у середні і середнього бізнесу — у великі тендери. На мою думку, від цього всі лише виграють.