Юристи SmartTender

За останній час багато замовників повернулись до роботи, і перед ними постало питання: що робити із закупівлями, які «зависли» з початком воєнного стану? Як поводитись зі звітами, публікацією договорів? І головне — як діяти замовнику, якщо допущено порушення строків оприлюднення інформації?

Звісно, в першу чергу необхідно вчинити всі дії, яких вимагає закон, опублікувати всі документи, що повинні бути опубліковані, навіть якщо ви розумієте порушення строків. Але, на жаль, часто замовники вибирають діяти інакше, що призводить до різноманітних порушень, які й виявляє ДАСУ.

У даній статті юрисконсульт SmartTender Анастасія Корецька розгляне, які порушення найчастіше відбувалися з моменту введення надзвичайного стану в країні, якою щодо них є позиція ДАСУ та наскільки правомірним є посилання на «воєнний стан» при допущенні тих чи інших порушень. Також у кінці статті пропонуємо ознайомитися з коментарем Наталії Заєць, кандидата економічних наук та юриста, щодо питання адміністративної відповідальності замовників за виявлене порушення.

Приклади висновків ДАСУ та пояснень замовників до них

Відомо, що Мінекономіки у своєму листі від 04.03.2022 № 3304-04_9225-06 «Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану», повідомило, що процедури закупівель та спрощені закупівлі, розпочаті до введення правового режиму воєнного стану в Україні, завершуються у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).

Попри це, подекуди замовники вважають за можливе посилатись на воєнний стан як на поважну підставу для порушення строків укладення договору про закупівлю або щодо інших дій, які повинні бути вчинені замовником за Законом:

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-07-008253-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-03-002144-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-16-009323-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-21-007662-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-17-008851-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-10-23-006883-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-17-004016-b

Юристи SmartTender

Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-16-001871-a

Юристи SmartTender

Чому замовникам не варто посилатися на призупинення процедур моніторингу у відповідь на висновки ДАСУ

Слід звернути увагу, що велика частина замовників навіть у липні продовжує називати дії аудиторів незаконними, при наданні своїх пояснень або заперечень на висновок. Мовляв, процедура моніторингу порушує Наказ № 34 від 24.02.2022 Голови Державної аудиторської служби України Геннадія Пліса, яким зупинено всі процедури моніторингу. Хоча, нагадаю, 25.03.2022 ДАСУ відновила свою роботу Наказом № 49, отож посилання на нечинність моніторингів є безпідставними та необґрунтованими.

Коли можна посилатися на воєнний стан як причину порушення

Отже, ми розібралися, що посилання на обставини непереборної сили, такі як воєнний стан, не працюють у випадках порушення строку підписання договору, ненадання забезпечення виконання договору та невідміни закупівлі у випадках, коли це було необхідно та при перевищенні строку розгляду тендерної пропозиції.

Поважною причиною та гарним аргументом для замовника є посилання на воєнний стан в ситуаціях, коли порушено строки саме публікації документів, таких як звіт про виконання договору, протокол про продовження строку для підписання договору та як на підставу не вчасної відміни закупівлі.

У який строк замовник може надати пояснення ДАСУ

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Також в Законі сказано, що замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Зауважу, що у випадках порушення триденного строку для надання пояснень замовником, за умови пізнішого надання таких пояснень з аргументацією, — аудитори поважно ставляться до підстав такого порушення. А отже слід не боятися порушення таких строків, а сумлінно виконати свій обов’язок щодо надання інформації та допомогти аудиторам відтворити всебічну та повну картину події.

Умови притягнення замовника до адміністративної відповідальності описують положення ст. 8 Закону. У будь-якому випадку наголошую на необхідності плідної співпраці з органом контролю, тому що це головним чином дає замовникам можливість, по-перше, тримати ситуацію під контролем, а по-друге — вчасно виправити допущені помилки.

Коментар Наталії Заєць щодо адміністративної відповідальності замовників

При встановленні порушення і забезпечення відповідальності за його наслідки, аудитори керуються не лише фактом скоєного порушення, а й аналізом дій замовників після встановлення порушення.

Навіть судові рішення засвідчують, що в окремих випадках, при малозначності порушення, зокрема його наслідковості, може бути застосована стаття 22 КУпАП, що передбачає при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Також практика вказує, що у разі спірних умов при наявності порушення, коли замовники довели неможливість його усунення, суди керуються ч.3 ст. 62 Конституції України, яка встановлює, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому можемо зустріти рішення, де суд зазначає, що враховуючи встановлені в ході судового слідства обставини, які викликають сумнів в інкримінованому ОСОБА_1 адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 164-14 КУпАП, керуючись ст. 62 Конституції України, тлумачу ці сумніви на користь адмінправопорушника (справа № 465/1574/20).

Відповідно до абз. 4 п.п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону, якщо моніторингом виявлено ознаки порушення, але під час перебігу такого моніторингу було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов’язання щодо усунення такого порушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 8, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

При цьому протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, Закон передбачає обов’язок органу державного фінансового контролю зазначити у висновку зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель та право замовника на усунення порушення (порушень), викладених у висновку.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Тож, якщо орган державного фінансового контролю не зазначає у висновку зобов’язань щодо усунення порушення (порушень), він не може притягувати замовника до відповідальності, адже таким чином порушує його право на усунення порушень.

Як отримати консультацію юристів SmartTender

Якщо ваша закупівля підпала під моніторинг, не слід лякатись та покладатись на випадок. Кваліфіковані юристи нашого майданчика можуть надати коротку та змістовну пораду щодо дій, які вам слід вчинити.

Щоб отримати допомогу, залиште заявку на цій сторінці або зверніться до нашої служби підтримки за номером: 0 800 75 10 10.