Ситуацію з паливом та світлом в Україні

Ми поспілкувалися з Олександром Сіренко, аналітиком консалтингової компанії НафтоРинок, що входить в групу ExPro, про ситуацію в нафтогазовій та енергетичній галузі України у 2024 році. Обговорили, до чого варто готуватися, на що звернути увагу під час підготовки до зими, та які виклики в енергосекторі можуть виникнути найближчим часом.

Про компанію

Exploration&Production Consulting (EXPRO) — провідна консалтингова компанія, що фокусується на розвитку нафтогазової та енергетичної галузей України. Компанія оперативно висвітлює важливі події на ринках, зокрема діяльність державних і приватних компаній у видобутку, транспортуванні, переробці та торгівлі вуглеводнями, а також новини у сфері електроенергії: генерації, постачання, споживання та держрегулювання, виробництві й трейдингу пального.

Ринок палива в 2024

Маємо розуміти, що ми живемо під час війни. Ризиків неймовірно багато й щоразу з'являються нові. Вороги поцілили по об'єктах паливно-енергетичного комплексу, нафтобазах. Продовжують стріляти по виробниках. Але одразу скажу — пального вистачає. Цього вдалося досягти завдяки трьом чинникам.

Перший чинник — це розбудова західного кордону. Як пам'ятаєте, ми купували пальне переважно в росії та білорусі. Початок війни ввів нас у ступор, бо перекрилися маршрути з півночі та сходу. Морський шлях теж виявився заблокованим унаслідок військових дій в Чорному морі.

Через західний кордон був мінімальний відсоток імпорту, і цей напрямок виявився неготовий з погляду інфраструктури через різницю в ширині залізничної колії. У перші місяці були побудовані перевалочні комплекси, які допомогли подолати вакуум поставок. Сьогодні західний кордон є основною артерією для надходження нафтопродуктів.

Другий чинник — це перевезення пального автотранспортом. Було малопрогнозовано, що бензовозами можна забезпечити такі великі обсяги постачання, але вони мають значну перевагу — в них складно поцілити, оскільки вони постійно в русі. Крім того, це маловартісна ціль для ракет чи дронів-камікадзе (шахедів).

Ринок палива в Україні

Так ми продовжуємо працювати й зараз. Цей підхід допоміг нам захистити себе від негативних наслідків, які створила росія.

Третій чинник — це контрактування наперед, завдяки якому ми зараз навіть знаходимося в профіциті нафтопродуктів.

1. Чи достатньо наразі пального для споживачів та для підприємств?

Так, пального в нас достатньо. Великі обсяги знаходяться в дорозі до наших кордонів. Ми забезпечуємо постачання по двох основних напрямках: західному (Польський кордон) і південному (кордони з Румунією та Молдовою), а також частково з Угорщини та Словаччини.

Крім того, споживання пального в Україні зменшилося через війну, окупацію, руйнування промислових підприємств та виїзд частини населення за кордон. Ті, хто виїхали до Польщі, Іспанії, Франції чи інших країн Європи, тепер споживають пальне там.

Незалежно від того, чи користуються людина автомобілем, чи не має власного транспорту, вона все одно використовує нафтопродукти.

Споживання нафтопродуктів
Адже пальне необхідне як для доставки товарів, так і для їх виробництва. Тому, незалежно від того, як саме, прямо або опосередковано, ви все одно залишаєтеся залежними від нафтопродуктів і є їхніми споживачами.

2. Споживання скрапленого газу: що відбувається зараз?

Споживання скрапленого газу також зменшилося. Пропан-бутан зазвичай обирали економні водії, які переобладнали свої автомобілі для використання доступного скрапленого газу замість дорожчого бензину. Зараз частина цих водіїв воює, або виїхали на своїх автівках до Європейських країн. Наприклад, наші колеги з Польщі повідомляють про збільшення попиту на скраплений газ, і це здебільшого пов'язано з тим, що наші споживачі тепер користуються цим паливом за кордоном.

3. Щодо ринку дизельного палива

Зараз ринок суттєво знизився і посідає друге місце за падінням споживання. Найбільше дизельне паливо споживається в галузях промисловості, як, наприклад, в сільському господарстві.

Зараз найбільше споживають дизелю галузі промисловості, Збройні сили України та волонтери.

Хоча спад споживання дизелю міг бути ще більшим, промисловий сектор компенсував його частину шляхом використання заправок, що підтримало реалізацію на АЗС. Варто розуміти, що основними причинами зниження попиту є нестача фінансів у громадян і масовий виїзд людей з країни.

Крім того, через те, що пальне зараз переважно транспортується автотранспортом, найбільше його споживають на заправках у регіонах, що межують з європейськими країнами.

Значний вплив на споживання пального мають військові дії, особливо у прифронтових областях. Безпосередньо військові також споживають велику кількість пального, навіть попри те, що Міноборони самостійно забезпечує ЗСУ нафтопродуктами. Вагомим споживачем дизелю є і волонтери, які активно пересуваються.

1. Як складається ситуація зараз?

На сьогодні значну частину цих бізнесменів було усунуто, а деякі зникли з нашого ринку через зв'язки з росією. Наразі обговорюється можливість маркування компаній, які мають зв'язки з ворожою країною або російське походження, навіть якщо не мають прямих зв’язків. На жаль, ми все ще продовжуємо купувати й споживати російське пальне.

Відмова від російського палива

2. Чи можна відстежити?

Ми не маємо можливості ретельно дослідити такі поставки. Наприклад, якщо на нафтобазу в Польщі потрапило російське пальне, а звідти його транспортують до України, у документах може бути зазначено, що це пальне європейського виробництва, оскільки польська сторона надала свій паспорт. Однак вони не є виробниками — це лише перевалка. В такому випадку один дизель змішався з іншим. Лише ціна цього ресурсу видає російське походження: пальне має суттєвий дисконт.

3. Що може покращити ситуацію?

Як уже обговорювалося, одним із рішень може бути включення в договір постачання положення, яке зобов'язує компанію гарантувати, що вона не працює з російським або білоруським пальним.

4. Які країни можуть стати перспективними для імпорту палива замість росії?

За останні два з половиною роки, в умовах війни, ми побачили, що не маємо єдиного партнера для імпорту пального.

Постачання надходять з багатьох країн, і географія поставок надзвичайно широка.

Імпорт палива

Значна частина пального постачається через порти двох ключових країн — Румунії та Польщі. Вони мають можливість приймати великі танкери, після чого нафтопродукти доставляються до нашого кордону різними видами транспорту.

Ми імпортували пальне з багатьох європейських країн, зокрема зі Скандинавії. Поставки також надходили з арабських країн та Кувейту. Американське пальне також постачалося, але ці обсяги були відносно невеликими. Суттєві, але не вирішальні. Ще не імпортували з Африки, Австралії, країн Південної Америки та Канади.

1. Що впливає на розцінки на пальне?

На вартість пального впливають три ключові чинники:

Розцінки на пальне

Це що стосується ціноутворення на оптовому ринку.

Ситуація з роздрібними цінами дещо інша: там ціни змінюються не так швидко, але споживачам все одно потрібно стежити за світовим ринком і орієнтуватися в курсі валют. А підприємцям потрібно стежити за тенденціями, щоб розуміти, коли доречно купувати, а коли продавати.

Наприклад: у 2022 році при доларі за 27 грн дизельне пальне коштувало 70 грн за літр. Щоб стабілізувати ринок, Кабінет Міністрів знизив ПДВ з 20% до 7% та скасував акцизний збір. Ціна формувалася під впливом ажіотажу та шаленим попитом з боку споживачів. І її було важко передбачити.

2. Як промисловим споживачам адаптуватися до мінливості ринку?

По-перше, треба знайти надійного постачальника й укласти з ним угоду. Також потрібно завжди мати мінімальний запас пального (резерв на випадок кризи). Крім цього, варто також слідкувати за новинами, ціною на нафту, ринковою та політичною ситуацією — мати доступ до аналітики.

Наприклад, під час пандемії COVID-19 ціни на паливо різко впали, і нафта подешевшала, але для деяких українських компаній це було боляче, оскільки вони втратили гроші через те, що не прийняли вчасного рішення про продаж.

Ще один антикризовий лайфхак для промислових споживачів: дуже важливо мати власний транспорт (бензовози).

Ринок палива

Звичайно, це залежить від обсягів споживання, але якщо підприємство велике, то це значний крок, який забезпечить незалежність від зовнішніх обставин.